2 червня - Вознесіння Господнє

01.06.11

Назва свята відображає суть події - це Піднесення на Небо Господа нашого Ісуса Христа, завершення Його земного служіння. Це свято святкується завжди в 40-й день після Великодня, в четвер 6-го тижня після Пасхи.

Число 40 - не випадкове. У всій Священній історії це був час закінчення великих подвигів. За Законом Мойсея в 40-й день діти повинні були приноситись батьками в храм, до Господа. І тепер у сороковий день після Воскресіння, як би після нового народження, Ісус Христос повинен був увійти до небесного храму Свого Батька як Спаситель людства.

Перемігши смерть, цей страшний наслідок гріха, і давши тим самим можливість воскреснути в славі, Господь підніс у Своїй Особі людську природу, включаючи тіло людини. Тим самим Господь відкрив кожній людині можливість після загального Воскресіння піднестися у вищу обитель світла до самого Престолу Всевишнього. Про подію Вознесіння розповідають нам євангелісти Марк і Лука, особливо докладно можна прочитати про це в книзі Діянь Святих Апостолів у 1 розділі.

Давши учням останні настанови, Господь «вивів їх геть із міста до Віфанії і, піднявши руки, благословив їх. І коли благословляв їх, став віддалятися від них і підноситися на небо. А вони поклонилися Йому, і повернулися до Єрусалиму з великою радістю ... ».

Свято Вознесіння - це свято Неба, відкриття людині Неба як нового і вічного дому, Неба як справжньої батьківщини. Гріх відділив землю від неба і нас зробив земними і тими, що однією землею живуть. Мова йде не про запланетний простір і не про космос. Мова йде про Небо, повернуте нам Христом, про небо, яке ми втратили в земних науках і ідеології і яке розкрив і повернув нам Христос. Небо - це Царство Боже, це царство вічного життя, царство істини, добра і краси. Все це розкрив, все це дарує нам Христос.

В 2011 році Вознесіння Господнє припадає на 2 червня.

Джерело: Ділова мова
Фото: http://novini.net.ua

Увага! Запрошуємо до участі у нашому новому проекті «Мандрівка Львовом».

16.05.11

Увага! Запрошуємо Вас до участі.

Основою проекту є настольна сімейна гра у вигляді пізнавального сувеніру для дітей та дорослих. Проект присвячений до 755 річниці з дня заснування міста Лева. Вигляд та оформлення гри Ви можете оцінити самі.

У Вас є неповторна можливість долучитись до проекту у вигляді розміщення Вашого лого та інформації на ігровому полі та на упаковці.

На стилізованій карті Львова буде розміщено коло 40 визначних історичних та архітектурних об’єктів Львова та їх короткі текстові позначення.

Також у комплекті буде вкладено інформаційну брошуру з детальним описом всіх намальованих об’єктів.

Надіємось на Вашу зацікавленість та готові надати більш детальну інформацію про всі деталі нашої співпраці.

Координатори проекту:

Юрій Смертига
+38 (067) 679 56 74

Андрій Колодій
+38 (067) 675 58 37

Також пропонуємо створення концепцій та сюжетів для індивідуальної гри для Вашої компанії чи підприємства.

Завершено черговий наш проект!

16.05.11

Цього разу нами було створено сюжет для настольної дитячої гри «Подорож казковим Прикарпаттям». Запрошуємо переглянути.

6 травня - День Весняного Юрія

05.05.11

ДЕНЬ СВЯТОГО ЮРІЯ

Історія святкування Дня Святого Юрія

У християнському світі дуже поважають Святого великомученика Георгія (Юрія) і віддають йому шану 6 травня (23 квітня ст. ст.) у день, коли він був страчений у місті Нікомідії за наказом імператора Діоклетіана у 304 році.

У «Житії Святих» святителя Димитрія Ростовського розповідається про Георгія (Юрія), що він був сином багатих і благочестивих батьків із Кападокії*. Його батька стратили за те, що він був християнином. Залишившись вдовою і піклуючись про безпеку маленького Георгія, мати переїхала жити в Палестину. Походила вона з багатої і знатної родини, і саме в Палестині знаходились її родові маєтки. Виростав Георгій у любові та достатку, отримав хорошу освіту. Коли прийшов час, він обрав військову службу. Був він людиною відважною і благочестивою. Незабаром імператор Діоклетіан призначив його комітом** і воєводою. Мати Георгія на той час уже померла, і він залишився спадкоємцем величезного багатства.

* Кападокія — область в Малій Азії.
** Коміт — у війську давніх римлян старший воєначальник, що супроводжував імператора у його мандрівках. Коміти входили до офіційної свити імператора і були його радниками, така посада вважалася дуже почесною.

Вітаємо усіх з Великодніми святами!

22.04.11

Конкурс «Писанка моїми руками»

19.04.11

За сприяння Храму Всіх Святих Українського Народу та при підтримці молодіжної парафіяльної спільноти «Марійська дружина» у Львові пройде великодній конкурс «Писанка моїми руками». У рамках конкурсу експонуватимуться роботи на тему «писанка», дітей віком від шести до дванадцяти років.

Формат «писанки» передбачає як власне традиційно розписані писанки так і малюнки, витинанки, писанки оздоблені бісером, художню аплікацію та інше. Усі прийняті на конкурс роботи розгляне та оцінить компетентне журі, що складатиметься з духовенства, педагогів та мистецтвознавців.

Роботи юних мистців розглядатимуться окремо у трьох вікових категоріях 6-7 років, 8-10 років та 11-12 років. У межах кожної вікової групи буде відібрано найкращі роботи та присуджено їм І-ше, ІІ-ге, ІІІ-тє призові місця, та цінні подарунки від організаторів конкурсу.

Окремою пам’яткою буде відзначено також кожного учасника, що подасть свою роботу на конкурс. У світлий тиждень Воскресіння Христового роботи усіх конкурсантів експонуватимуться у Храмі Всіх Святих Українського Народу у Львові.

Готові роботи можна подати на конкурс до 18 квітня у захристію Храму Всіх Святих Українського Народу м. Львів вул. С. Петлюри 32.
Контактна особа: Іра Антонів тел. моб: 096 137 32 61.

Також у рамках конкурсу тривають тематичні майстер класи Анастасії Янків з писанкарства, відвідати їх можна щонеділі у 3-му класі катехитичної школи Храму Всіх Святих Українського Народу.

ЗАПРОШУЄМО ДО УЧАСТІ!

Вербна неділя

17.04.11

Неділя за тиждень перед Великоднем називається "Вербною", "шутковою" або "квітною", а тиждень перед цією неділею - "вербним".

За християнським вченням у цей час Спаситель Христос уїжджав до Єрусалиму на ослику, і миряни устеляли перед ним дорогу пальмовим листям. Оскільки в Україні пальми не ростуть, то їх замінили вербовими гілками. Це дерево здавен вельми шановане серед нашого народу, тому що воно перше сповідає про прихід весни і має цілющі властивості.

На вербну неділю в усіх церквах відбувається урочистий обряд посвячення вербних галузочок. Вважається що вони при цьому набувають магічних властивостей. На покуті вербова галузка оберігає оселю від блискавок. З галузок чи листочків верби роблять настоянку й лікують людей від головних болей, гарячки, шлункових хвороб, заживляють рани, зцілюють домашніх тварин.

У Вербний тиждень, за народним віруванням, не можна сіяти конопель і городини, бо "буде ликовате, як верба". Не сіяли колись і буряків, бо "будуть гіркі".

7 квітня - Благовіщення Пресвятої Богородиці

07.04.11

Християни східного обряду відзначають Благовіщення 7 квітня, західного – 25 березня.

Благовіщення в українців

В Україну свято прийшло з утвердженням християнства. В народі одержало назву „третьої зустрічі весни” (після Стрітення і Сорока Мучеників). Вважається, що весна в цей день остаточно поборола зиму, Бог благословляє землю і відкриває її для сівби. За народними уявленнями, лише після Благовіщення можна було розпочинати польові роботи. Раніше ж "турбувати" землю вважалося великим гріхом.

До цього свята лелеки зазвичай прилітали з вирію та починали вити гнізда. Існувало повір'я, що на Благовіщення відкривалася земля і з неї виповзали змії, вужі та інші плазуни.

У цей день здавна існував звичай випускати на волю пташок: «Щоби співали на волі, Бога прославляли та просили щастя-удачі тому, хто їх випустив». Господар випускає на волю, на сонце також всіх тварин, навіть пса і кота виганяє на подвір’я – “щоб чули весну і самі про себе дбали”.

Пасічники цього дня виставляють на двір вулики.

У церкві цього дня святять проскури. Потім пасічник проскуру кришить та висипає її у мед, “щоб бджоли роїлися”, а сівач змішує з землею та сіє по чотирьох кутах ниви – “щоб дощова хмара ниви не минала”; проскуру заривають у землю, “щоб град посіву не побив”.

Благовіщенську проскуру, як і богоявленську та стрітенську воду, зберігали за образами.

Вважалося, що, коли на Благовіщення, йдучи по воду, дівчина знайде квітку первоцвіту, цього літа вона вийде заміж. Пролісок, що знайдуть на Благовіщення, віщує щастя. Якщо вмитися водою, в яку покладеш цей пролісок – будеш вродливою.

Існує повір'я: яка погода на Благовіщення, така і на Великдень.

На всіх учасників конкурсу чекають дипломи та пам'ятні подарунки

16.02.11

УВАГА!

Запрошуємо всіх учасників конкурсу отримати
Дипломи учасника та сувеніри від РА "Золоті Ідеї"

за адресою: м.Львів, вул. Стороженка, 12, офіс 97

тел. для довідок: +380 (320) 239-50-05

15 лютого - Стрітення Господнє

15.02.11

Стрітення Господнє — 15 лютого (за григоріанським календарем; 2 лютого — за юліанським) відзначають на 40-й день після дня народження Ісуса Христа. Урочисто відзначати його почали з кінця V століття.

Коротка історія
Празник Стрітення засновується на події з життя нашого Спасителя, яку записав святий євангелист Лука (2, 22-40). Закон Мойсея приписував, щоб кожна жінка після народження дитини 40 днів не сміла входити до храму, бо в той час вона вважалася нечистою. Ці 40 днів називалися днями очищення. Після закінчення цих днів мати новонародженої дитини приходила до храму і приносила жертву очищення. Багатша жінка жертвувала однолітнє ягня на всепалення та молодого голуба або горлицю, а вбога повинна була принести пару голубів або пару горлиць. Пречиста Діва Марія, як Божа Мати, не була зобов'язана до обряду очищення, бо освятилася Христовим Різдвом. Та все-таки вона в покорі виконує припис закону і приносить у жертву дві горлиці.

Походження свята
У народному побуті Стрітення (Стрічення) здавна сприймається, як зустріч зими з весною. Казали, що «в цей день зима весну зустрічає, заморозити її хоче, та сама лиходійка від свого хотіння тільки потіє».

Селяни спостерігали цього дня чимало хліборобських прикмет:

* ясна і тиха погода віщує добрий урожай і роїння бджіл;
* вітер — погана ознака;
* відлига — чекай пізньої весни;
* як на Стрітення півень нап'ється води з калюжі, то жди ще стужі (як нап'ється півень води, то набереться господар біди).